Стара версія
Українська | English

Головна » Прес-центр » Новини » Архів » 2016 рік

Національний банк звітує про два роки реформ

30.06.2016

прес-реліз

 

Реформування фінансового сектору: від вирішення проблем минулого до розвитку фінансових ринків майбутнього

 

Сьогодні Національний банк України представив результати реформування фінансового сектору України за 2014 – 2016 роки. З 2014 року зусилля Національного банку спрямовані на три основні сфери: внутрішня трансформація центрального банку, реформа банківського сектору і розвиток фінансового сектору. Основою для розвитку, змін і трансформації є Комплексна програма розвитку фінансового сектору України до 2020 року.

 

"Реформа Національного банку та фінансового сектору, яка була розпочата після перемоги Революції Гідності та з початком роботи нової команди в центральному банку, має на меті досягнення рівня та вимог Європейського союзу щодо розвитку фінансового сектору. Для цього ми сконцентрувалися на трьох головних компонентах – забезпеченні фінансової стабільності, розбудові інституційної спроможності регуляторів, захисті прав споживачів та інвесторів", – наголосив заступник Голови Національного банку Владислав Рашкован, відкриваючи прес-конференцію, присвячену підсумкам реформування за два роки.

 

Поштовхом до початку реформування фінансового сектору стало підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Вибір європейської моделі розвитку та розбудови фінансового сектору, що може забезпечити сталий економічний розвиток та ринкове конкурентоспроможне середовище, потребував системного вирішення накопичених проблем, головними серед яких були стрімке зростання частки проблемних активів на балансах банків, суттєвий відплив депозитів, висока доларизація кредитів і депозитів, недостатні розміри власного та регулятивного капіталу банків тощо.

 

"Із прийняттям Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року Національна рада реформ доручила Національному банку дуже відповідальну місію – очолити реформування фінансового сектору. Ми є драйвером цього процесу і можемо з упевненістю стверджувати, що реформа фінансового сектору є найбільш успішною, масштабною та широкоплановою в Україні. Національний банк чітко дотримується взятих на себе зобов’язань щодо виконання Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року. Уже проведено величезну роботу з реалізації більше ніж 40 проектів реформи. Ми активно розбудовуємо інституційну незалежність та спроможність Національного банку, вирішуємо накопичені проблеми минулого в банківському секторі, створюємо надійний фундамент на шляху до стабільної та гнучкої фінансової системи", – зазначив заступник Голови Національного банку Владислав Рашкован.

 

За словами Владислава Рашкована, Національний банк без перебільшення є одним з лідерів змін у країні. І це стало можливим завдяки чотирьом факторам. Перший – це бачення майбутніх змін, другий – віра в реалізацію цього бачення, третій – імплементація проектів з реформування фінансового та банківського секторів, що ґрунтуються на системі проектного менеджменту, і четвертий фактор – спільні цінності, які допомагають рухатися в одному напрямі та досягати мети. "Саме командна робота дає нам змогу впевнено продовжувати шлях", – зазначив він.

 

Національний банк разом з банківською системою та економікою України пройшли "ідеальний шторм" у 2014 – 2015 роках, однак прийняті заходи щодо стабілізації макроекономічної ситуації допомогли подолати кризові тенденції та розпочати перезавантаження банківського та фінансового секторів у цілому.

 

Так основними зусиллями регулятора були:

у 2014 році:

                макростабілізація;

                виведення з ринку проблемних установ;

                система гарантування вкладів фізичних осіб;

                відповідальність власників банків;

                гнучкий обмінний курс;

у 2015 році:

                внутрішня трансформація НБУ;

                аналіз якості активів та стрес-тестування;

                пов’язані особи;

                прозора участь в капіталі банку;

                строкові депозити;

                незалежність НБУ і нова команда;

                протидія відмиванню коштів;

               запровадження МСФЗ;

               новий порядок оцінки кредитних ризиків.

 

Пріоритетними завданнями на 2016 – 2017 роки щодо реформування фінансового сектору визначені:

               інфляційне таргетування; 

               валютна лібералізація;

               новий нагляд;

               консолідація банків;

               безготівкова економіка;

               платіжна система “ПРОСТІР”;

               відновлення кредитування та вирішення питання проблемних кредитів;

               фінансова грамотність;

               корпоративне управління;

               розділення регуляторних обов’язків;

               реалізація стратегії державних банків. 

 

Крім підбиття підсумків, на прес-конференції також було оголошено про плановий перегляд Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року.

 

"Багато проектів Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року активно реалізуються. Проте, для того, щоб ця програма якнайкраще відповідала вимогам часу та враховувала наявні виклики, ми маємо зробити плановий перегляд наших цілей, проектів та строків їх реалізації. Тож закликаємо усіх стейкхолдерів долучитися до цього процесу", – прокоментував Владислав Рашкован.

 

Крім того, Владислав Рашкован зауважив, що подальша успішна реалізації Комплексної програми потребує не тільки щоденної роботи учасників фінансового ринку, але і підтримки Верховної Ради України.

 

"На сьогодні у Верховній Раді України перебувають більше ніж 20 фінансових законопроектів, які іноді понад рік очікують на розгляд у сесійній залі. Звісно, під час розроблення Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року такі затримки у створенні законодавчої бази для проектів не були передбачені. Яскраві приклади – проекти сегментів Комплексної програми А.11 щодо захисту прав кредиторів та А.18 щодо розвитку ринку страхування, строки виконання яких уже порушені з огляду на затримки з прийняттям відповідних нормативно-правових документів, – наголосив Владислав Рашкован. – Крім того, так званий законопроект щодо спліту, тобто розподілу функцій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, між Національним банком та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, досі ще не прийнятий українським парламентом".

 

Презентація прес-конференції доступна за посиланням: http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=33202034

 

 

Довідково

Комплексна програма розвитку фінансового сектору України до 2020 року

 

Національна рада реформ підтримала та схвалила Комплексну програму розвитку фінансового сектору України до 2020 року 15 травня 2015 року. Ця програма була затверджена постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2015 року № 391, а також відповідними рішеннями інших регуляторів фінансового ринку (рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 червня 2015 року № 931 та розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 11 червня 2015 року № 1367).

 

Комплексна програма розроблена Національним банком України разом з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, представниками Міністерства фінансів України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, професійних асоціацій (НАБУ, УФУ тощо), експертами фінансового ринку, керівниками депутатських фракцій Верховної Ради України.

 

Також під час розроблення Комплексної програми були залучені представники експертних і наукових кіл, які надали пропозиції, та були враховані рекомендації міжнародних фінансових дорадчих і донорських організацій.

 

Комплексна програма відповідає вимогам Стратегії сталого розвитку "Україна – 2020", Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Меморандуму про співпрацю з Міжнародним валютним фондом, Угоди про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна" тощо.

 

Основна мета Комплексної програми – розбудова в Україні повноцінного, дієвого та ефективного фінансового ринку, збалансування всіх його сегментів, розбудова інфраструктури та зміцнення стійкості до загроз.

 

У Комплексній програмі викладені стратегічні напрями розвитку фінансового сектору, основні принципи бачення майбутнього, етапи реалізації реформи.

 

Реформа фінансового сектору забезпечить умови його ефективного функціонування та розвитку на основі розбудови повноцінного ринкового конкурентного середовища згідно зі стандартами Європейського Союзу. Це дасть змогу надалі шляхом залучення інвестиційних ресурсів забезпечити сталий розвиток економіки та, зберігаючи внутрішню цілісність фінансового ринку України, інтегруватися в європейський фінансовий простір.

 

Заходи Комплексної програми здійснюються за трьома ключовими напрямами:

А. - забезпечення фінансової стабільності та динамічного розвитку фінансового сектору; 

В. - розбудова інституційної спроможності регуляторів фінансового ринку; 

С. - захист прав споживачів та інвесторів фінансового сектору.

 

Усього Комплексна програма містить понад 40 проектів, які реалізуються за міжнародними принципами проектного менеджменту. 

 

Таким чином реалізація Комплексної програми має три етапи:

І етап – вирішення проблем минулого та очищення фінансового сектору (2014 – 2016 роки);

ІІ етап – закладення фундаменту для розвитку системи (2015 – 2017 роки);

ІІІ етап – реалізація заходів щодо самого розвитку (2017 – 2020 роки).


  На початок сторінки  
 
Остання модифiкацiя   30.06.2016