Українська | English

Головна » Національний банк » Історична пам'ятка

Історична пам'ятка

ІСТОРІЯ ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

 

100 років Українській революції 1917-1921 рр.

– 100 років Українському державному банку

 

У часи національно-визвольних змагань 1917-1921 років велике значення для розбудови самостійної суверенної Української держави мало впровадження національної валюти та створення незалежної банківської системи.

 

22 грудня 1917 року Центральна Рада прийняла закон про перетворення Київської контори Держбанку Росії на Український державний банк. Його першим директором став Михайло Кривецький. Саме він підписав першу банкноту самостійної Української держави – державний кредитовий білет вартістю 100 карбованців, який було емітовано 5 січня 1918 року.

 

Вартість одного карбованця дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 г золота). Офіційна назва банкноти − «Державний кредитовий білет». Всього її емітовано 55 000 штук загальною вартістю 5,5 мільйона карбованців. Автор ескізу банкноти − відомий український художник-графік Георгій Нарбут.

 

Описание: Описание: Описание: Описание: C:\Program Files\Softline\PortalManager-NBU\1.0.3.1.5.5.1\Temp\doccatalog\document?id=62811180

 

Це були нелегкі часи. Наприкінці січня 1918 року більшовики окупували Київ. У всіх містах вони «зламали» сейфи українських банків та їхніх відділень, перевели кошти у Держбанк РСФРР, конфіскували золото у злитках і монетах.

 

З березня 1918 року Державний банк очолив член Київської «Старої громади», «фінансист» і «щирий українець», Володимир Ігнатович. За час свого головування Володимир Ігнатович підписав шість банкнот незалежної України.

 

За Гетьманату впродовж 1918 року Держбанк спільно з Міністерством фінансів проводив активну роботу щодо формування в Україні власної національної фінансової системи і виходу її з російської рублевої зони. Окрім того, через Державний банк уряд Української держави здійснював міжнародні фінансові транзакції.

 

Останнім директором Українського Державного банку став один із його перших працівників і співзасновників – Костянтин Клепачівський. Саме йому у 1920 році, після низки переїздів, довелося організовувати евакуацію Державного банку за межі УНР − до польського міста Ченстохов. На жаль, доля і місце перебування документації та архіву Держбанку невідома. Все вивезено німцями у серпні 1944 року.

 

Національний банк України – головний банк незалежної України

 

Створення Національного банку України стало можливим після проголошення державного суверенітету України 16 липня 1990 року. Правовою основою став Закон «Про банки і банківську діяльність», ухвалений Верховною Радою України 20 березня 1991 року, за яким Українська республіканська контора Держбанку СРСР перетворювалася на Національний банк України зі статусом центрального емісійного банку держави. Цей документ також проголошував створення самостійної дворівневої банківської системи України ринкового типу, у якій першим рівнем є НБУ, а другим – інші банки.

 

БУДІВЛЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

 

Понад 100 років – головний банк країни

 

Будівля Національного банку України – архітектурна перлина Києва та довершений зразок досягнень науки і техніки у будівництві початку ХХ століття.

 

Побудована на вимогу часу, споруда Національного банку є втіленням експериментів з різними історичними епохами головного архітектора Олександра Кобелєва. У дивовижному дизайні архітектор поєднав північно-італійську готику та раннє флорентійське Відродження. Художнє оформлення банку – заслуга італійського майстра Еліо Саля, автора знаменитих фантастичних істот на Будинку з химерами.

 

Ззовні будівля Національного банку це романтик, а всередині – точний механізм, спроектований для ефективної роботи головного банку країни.  Приміщення просторі та зручні, конструкції міцні та довговічні, вентиляційна та протипожежна системи безпечні та технологічно інноваційні.

 

Архітектурна витонченість і технічна досконалість будівлі rпідкреслює особливу роль центрального банку, покликаного керувати фінансовою системою держави.

 

 

Історія будівлі

 

На кінець ХІХ століття інтенсивний розвиток банківської справи вимагав модернізації ділових приміщень Києва. Стала затісною і двоповерхова будівля Київської контори Державного банку, побудована в стилі ампір в 1841 році.

 

Пошук вирішення проблеми розпочався у 1891 році. Директор Київської контори Держбанку Георгій Афанасьєв вивчив планування банків Deutsche Bank у Берліні, Credit Lyonnais в Парижі, а також Московської Контори Державного Банку. Але лише восени 1902 року було закладено фундамент нинішньої будівлі Національного банку України.

 

Архітектор Олександр Кобелєв переміг у конкурсі на кращий проект майбутнього банку. Він зміг найкраще спланувати розташування службових приміщень, виходячи із можливої кількості службовців і необхідних операцій, які мали відбуватися швидко та зручно для всіх учасників. Творці будівлі прагнули врахувати потреби банку в розвитку на майбутні 50 років!

 

Реалізацію проекту доручили найкращим майстрам будівельної справи. Різні види робіт виконували близько двадцяти підрядників, ретельно відібраних на конкурсі.

 

На той час будівля стала вершиною технічної досконалості. Банк був оснащений центральним паровим опаленням, електричним освітленням, а також першою в Європі системою протипожежної безпеки. Найбільше вражає складна система вентиляції, яка становила дев’яту частину загального бюджету проекту. Дотепер справні спеціальні повітрозбірники, які раніше подавали аромат троянд у приміщення працівників банку. Зараз скористатися ними неможливо, адже за радянського часу замість розкішного розарію у дворі банку побудовано гаражі.

 

У 1934 році Київ повернув собі статус столиці України. Стало зрозуміло, що приміщення головного банку вже не відповідало новим вимогам часу. Того ж року ризикований, але надзвичайно успішний проект з надбудови другого поверху банку знову реалізував Олександр Кобєлєв спільно зі своїм учнем Валер’яном Риковим.

 

Складність реконструкції вражає: під час перебудови дах не знімали, а розрізали автогеном на сім частин і поступово піднімали за допомогою домкратів. Вага даху, піднятого на висоту 12 метрів, становила 330 тон, периметр – 400 метрів. Одночасно надбудовували третій і четвертий поверхи. Після того як кладку стін було завершено, частини даху встановили на чавунних подушках і знову зварили.

 

Під охороною Богів і Янголів

 

Призначення будівлі підкреслює не тільки практична функціональна частина, а й символізм її оздоблення.

 

Фасадну частину споруди оформив архітектор Олександр Вербицький. На фасаді він розмістив герби трьох губерній, які у той час обслуговував банк, – Київської, Подільської та Волинської.  Поруч чотири псевдогерби різних сфер діяльності, що потребують банківського кредиту:

·      жезл Меркурія кадуцей символізує торгівлю;

·      зубчасте колесо, циркуль і рейсшини (символи інженерії) – промисловість;

·      ланцюг і снопи колосків – сільське господарство;

·      якір, колесо і крила – транспорт.

 

З фасаду будівлі грифони пильно стежать за рухом на вулиці Інститутській.  За античною міфологією грифони охороняли золоті копальні скіфів.

 

Розкішна Операційна зала банку прикрашена скульптурами античних богів.

·      Гермес допомагає в отриманні прибутку й торгівлі;

·      Деметра опікується землеробством і родючістю;

·      Афіна Паллада наділяє  мудрістю;

·      Гефест допомагає у рутинному повсякденні відточувати майстерність і професіоналізм.

 

Угорі по центру стелі височіє в латах римського полководця захисник і покровитель Києва архистратиг Михаїл. Це третє зображення за час існування будівлі, виконане львівськими майстрами у 2006 році. Перше не пережило реконструкції 1934 року, друге – з’явилося в 1995 році після капітального ремонту Операційної зали.

 

Нова сторінка в історії

 

У 1991 році із здобуттям незалежності знову постало питання про розширення приміщення Національного банку України. Першу будівлю банку розширили, їй повернули портик з колонами, наблизивши фасад до первісного вигляду.

 

Кияни і гості древньої столиці захоплюються будівлею Національного банку України в дизайні, створеному архітектором Кобелевим і тисячами невідомих майстрів.  Завдяки своїй мистецькій довершеності будівля вважається однією з високо художніх та найкраще збережених архітектурних пам‘яток Києва.

 

Відео-сюжети про історію будівлі НБУ

 

01.08.2015, телеканал "ІСТV"

Потаємні куточки 110-річної будівлі Нацбанку

Будівля Нацбанку святкує ювілей - 110 років!

 

02.09.2015, телеканал "Інтер"

Наш Киев: Национальный банк Украины

 

  На початок сторінки