У 2018 році сума збитків українських банків від незаконних дій з платіжними картками становила 0,0092% від загального обсягу всіх операцій з платіжними картками (у 2017 році – 0,0077%, у 2016 році – 0,011%).
Тобто на один мільйон гривень видаткових операцій з використанням платіжних карток у 2018 році 92 гривні припадало на незаконні операції.
Середній розмір однієї незаконної операції – близько 2 500 гривень (у 2017 році – 2 100 гривень).
Загалом кількість незаконних дій з платіжними картками, за якими банки понесли збитки, за минулий рік підвищилась до 105,5 тисяч випадків (у 2017 році – 77,6 тис. випадків). Традиційно найбільша кількість шахрайських операцій відбувається у великих містах (з населенням понад один мільйон осіб).
Найбільша кількість незаконних дій з платіжними картками у 2018 році відбувалась у мережі Інтернет – 55,1 тис. випадків (52,2% від загальної кількості) – і в порівнянні з 2017 роком зросла в 1,4 рази.
Така негативна тенденція, насамперед, пов’язана зі зростанням кількості шахрайств із застосуванням соціальної інженерії. Шахраї минулого року найчастіше використовували цей метод під час здійснення незаконних дій з платіжними картками або їх реквізитами. Йдеться про введення в оману пересічних громадян будь-якими способами, для того щоб вони розголосили власні персональні дані, реквізити платіжних карток, коди/паролі чи здійснили переказ коштів під психологічним впливом на користь шахраїв.
Зауважимо, що в багатьох випадках злочинці намагаються видати себе за співробітників банку (або Національного банку чи служби безпеки банку) та активно починають випитувати особисту інформацію й інші дані.
Національний банк вкотре наголошує, що представники банку (особливо Національного банку України) ніколи не телефонують із подібними проханнями та не мають потреби і повноважень запитувати громадян інформацію про їхні платіжні картки та рахунки.
У жодному випадку не слід розголошувати реквізити платіжних карток (термін її дії, код CVС2/CVV2, ПІН-код до картки) та персональні дані, а також логін/пароль для входу у веб-банкінг, одноразові паролі для проведення додаткової автентифікації тощо.
З метою запобігання та протидії шахрайству Національний банк рекомендує не відповідати на підозрілі телефонні дзвінки, звертатись до банку-емітенту платіжної картки та перевіряти стан своїх рахунків. Крім того, варто застосовувати ліміти на проведення операцій з використанням платіжних карток, насамперед – в мережі Інтернет, та користуватись послугами sms-інформування про здійснені операції.
